|
|
НОВІ РОБІНЗОНИ Дніпровські острови. Прихована загроза Громадське розслідування. У вересні 2004 року з Канади до Києва приїздив генеральний директор і президент корпорації «Trillium Gaming» Доменік Алфієрі. Головною метою поїздки була розмова з київським міським головою, Олександром Омельченком. Після цієї зустрічі, пан Доменік 20 жовтня направляє листа Омельченкові, в якому йдеться про те, що «Trillium Gaming» - одна з найавторитетніших корпорацій Канади, що спеціалізується на будівництві казино, і у звязку з цим пан Доменік запевняє Омельченка, що його казино найпрестижніші і що за сім місяців з початку робіт у Києві з’явиться казино від «Trillium Gaming»... на Трухановому острові. Проект забудови острова, очевидно, готувався у Канаді, без участі українських фахівців і, звісно, без урахування думки української громадськості, екологів, природоохоронців і жителів Києва. Перший етап реалізації проекту передбачає забудову близько 115 території Труханова острова, площа якого наразі складає близько 500 га. До нього входить спорудження готелю із рядом розважальних закладів і казино на перших поверхах, котеджного комплексу (близько 20 котеджів) і інші споруди. Окрім того, передбачається розширення початку Матвіївської затоки із спорудженням пристані. Можна передбачити, що котеджі або відразу знайдуть своїх власників, або ж здаватимуться «громадянам» в якості особливо престижних номерів готелю. Розширена затока із пристанню згодиться для базування приватних яхт і інших плавзасобів, що належать відвідувачам казино і мешканцям котеджів. Проте це лише припущення… Не говорячи вже про колосальний рекреаційний потенціал, який несе територія Труханова острова, даючи місце для відпочинку і можливість усамітнитись із родиною в куточку природи сотням киян, Труханів острів має велику природну цінність. Орієнтуючись на Труханів острів, перелітні птахи пролітають вздовж Дніпра через Київ, який на цілих 40 кілометрів перекриває звичний для них прибережний ландшафт. На острові зустрічається ряд видів тварин і рослин, які охороняються Червоною книгою України, Міжнародного союзу охорони природи, Червоним списком Києва та міжнародними природоохоронними конвенціями. Є думка, що увесь процес готується і організовується особисто міським головою Києва Олександром Омельченком. Спробуємо аргументувати. Окрім вищезазначеного, Омельченко активно проштовхує проект спорудження на базі Матвіївської затоки олімпійського центру для тренування спортсменів - байдарочників. Для цього, згідно даних прес-служби міськадміністрації, газети «Хрещатик» і власне Рішення Київської міської ради, планується розширити і спрямити всю Матвіївську затоку, а також поглибити її дно. Зараз глибина Матвіївської затоки коливається від 2 до 7 метрів. За версією Київради вся затока повинна мати глибину 7 метрів. Для байдарок? А може для яхт? Ще однією шикарною аферою у кращих традиціях київських чиновників є крок комунального підприємства «Плесо» щодо «збереження» дніпровських островів в Києві. «Плесом» було розроблено проект створення природно-заповідної території - регіонального ландшафтного парку (РЛП) «Дніпровські острови». Такий проект до «Плеса» вже розробила Міжвідомча лабораторія заповідної справи. Згідно проекту до РЛП мали включити всі дніпровські острови Києва. Всього їх у Києві - 41. Натомість у проекті створення РЛП «Дніповські острови», який погодила Київрада, згадується лише 34 острови із начебто... 36 наявних. Як же так сталось, що ДКП «Плесо», «контора», що завідує в Києві островами загубила аж 10 островів. Серед них - о. Великий (південний), о. Великий (північний), 1500 гектарів островів на півдні Києва, що входять до заказника «Жуків острів», о. Муромець, (парк Дружби народів), о. Галерний, о. Труханів та інші. Таким чином, до території РЛП не увійдуть усі найбільші острови - лише непридатна для забудови дрібнота. Попередньо площу «Дніпровських островів» визначили як 1214,99 га. Це складає приблизно 1/5 всієї площі островів Києва. Але ж лише площа острівного заказника «Жуків острів», найціннішої у Києві острівної території, складає 1794,01 га. Не важко здогадатися, що до РЛП він не увійшов, і на те є свої причини. Натомість увійшов до РЛП о. Венеціанський (Гідропарк), який, з урахуванням рівня розвитку його інфраструктури і забудови, не має такої природної цінності, як інші дніпровські острови. Можна також припустити, чому до РЛП не входять острови заказника «Острів Жуків» і інші. Справа в тому, що не усі острови Києва належать «Плесу» (і не всі придатні для забудови котеджами і готелями). Таким чином, до РЛП включили лише острови, якими відає «Плесо». Причому відразу провели зонування майбутнього парку, розділивши пропоновані до включення у його межі території на заповідну зону і зону регульованої рекреації: 50 Х 50. Таким чином, поряд із Гідропарком, 500 га островів отримають статус, за якого на них буде дозволено готельне і котеджне будівництво. Труханів острів не ввійшов до меж РЛП по окремій причині. Цією причиною стало те, що на Трухановому острові планується спорудження рекреаційного центру. Про це було заявлено ще у Київраді, під час погодження проекту РЛП. Це сталось 23 грудня 2004 року, коли Київрада погодила проект створення РЛП. Це значить, що тепер з бюджету виділятимуться кошти на розробку меж, детального плану території і інших паперів, що дозволять створити повноцінний природно-заповідний об’єкт. Таким чином ми спостерігаємо якісну аферу, коли під виглядом омріяного природоохоронцями і київськими старожилами надання охоронного статусу дніпровським островам Києва, облаштовується законне право на їхню забудову елітними котеджами.
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку |
|