Против Пискуна должны возбудить уголовное дело

15 июня на пресс-конференции в Киеве председатель Общественного комитета национальной безопасности Украины Алексей Толкачов объявил о начале реализации общественного проекта «Бандитам – тюрьмы». Актуальность проекта обусловлена тем, что сегодня новая власть в Украине забывает свои предвыборные обещания, а процесс очистки государственного аппарата практически остановился. Одной из первых целей проекта «Бандитам-тюрми» является отставка с должности Генерального прокурора Украины и привлечение к уголовной ответственности Святослава Михайловича Пискуна. Общественный комитет национальной безопасности Украины 15 июня обратился к председателю СБУ и министру внутренних дел Украины с заявлениями о возбуждении уголовных дел против С. Пискуна. Текст заявления приводим полностью без изменений.

ГОЛОВІ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

м. Київ, вул. Володимирська, 33

15 червня 2005 року

Заява про злочин

Громадський комітет національної безпеки України в порядку ст.ст. 94, 95 КПК України звертається до Голови Служби безпеки України п. О. Турчинова з заявою про злочини, передбачені Кримінальним кодексом України, які були скоєні Генеральним прокурором України Піскуном С.М., злочинно використовуючи надані йому повноваженнями та владу, під час перебування останнім на різних керівних посадах.

Так, 29 жовтня 2003 року екс-голова Координаційного комітету по боротьбі з оргзлочинністю та корупцією і одночасно екс-заступник генпрокурора Ольга Колінько, доповідь якої свого часу стала причиною звільнення Святослава Піскуна з посади Генерального прокурора України, заявила. що і сьогодні вважає, що її колишній начальник повинен відповісти перед законом за всі правопорушення, скоєні ним на посаді голови ГПУ.

За її словами, генпрокурор постійно ії пресингував, щоб вона спростувала матеріали перевірки діяльності ГПУ в 2003 році. Працюючи заступником Піскуна, О. Колінько заявляла, що „начальник лично угрожал ей тем, что ее должность в ГПУ будет сокращена (что потом и произошло), если она не опровергнет факты, которые были установлены в отношении Пискуна комитетом”.

У тому ж 2003 році заступник голови Координаційного комітету по боротьбі з оргзлочинністю та корупцією Валерій Цвигун висловився відносно діяльності Піскуна на посаді Генерального прокурора:

"То, что сегодня происходит в Генеральной прокуратуре - такого никогда не было. К нам обращаются прокуроры областей с просьбой принять меры, потому что уже стыдно не за прокуратуру, а за то, что с ней делают. Сегодня высшее надзорное ведомство, которым является Генеральная прокуратура, превратилось в бизнесовую структуру. И я заявляю это потому, что в Координационном комитете есть официальные обращения прокуроров областей, которые занимают свои должности, а также тех, которых уволили. Хочу заострить внимание на ныне действующих прокурорах областей, чтобы не возникало подозрение, что пишут те, которых уволили и они недовольны решением.

О чем же они пишут? Они пишут о том, что генеральный прокурор их не принимает, все переложил на плечи заместителей. Принимает он их только тогда, когда сам вызывает. Проблемы в областях его не волнуют, для этого имеются заместители. Вызывают прокуроров только тогда, когда нужно дать то или иное поручение, которые по сути очень далеки от профессиональной работы прокуроров областей. Эти поручения состоят в помощи той или иной коммерческой структуре, передаче того или иного комбината, тех или других конфискантов, возбуждении того или иного уголовного дела относительно лиц, которое через некоторое время спускается команда закрыть".

(До недавнього часу було надруковано на офіційному сайті Президента України за адресою: http://www.president.gov.ua/hp/presscentermain/202879554.html).

Зі слів голови Координаційного комітету Ольги Колінько, Святослав Піскун в умовах обмеженого фінансування вдавався до використання на свій власний розсуд бюджетних фінансів. За особистого втручання Президента Леоніда Кучми були виділено 26 мільйонів гривень для збільшення штату прокуратури на 1387 осіб. Піскун, витративши ці кошти не за призначенням, знову прийшов до голови держави і просив надати йому ще стільки ж грошей – на ті самі цілі.

Є відомості про несумлінне ставлення С.Піскуна до покладених на нього обов’язків. Відомо, що в другій половині 2002 року без оформлення відпустки він тричі знаходився на відпочинку: в Криму, Об’єднаних Арабських Еміратах та на гірськолижному курорті в Альпах. Всього - 29 днів. За словами О. Колінько, за час цього відпочинку С.Піскун заробив п»ять тисяч гривень заробітної платні, в тому числі, за інтенсивність праці та виконання особливо важливих доручень

У Святослава Михайловича є власний бізнес. Про нього вперше повідомила Ольга Колінько. В 2003 році вона повідомила про те, що С. Піскун "заставлял прокурора Сумской области Воронова в обход установленным законом порядке, организовать отправку железнодорожным транспортом 100 автомобилей "Жигули"; доставку в Украину из России пяти грузовых машин - фур с товарами китайского производства (150 тонн); доставку на фирму "Рекон" трех вагонов рыбных консервов, двух вагонов с сахаром, 40 автомобилей иностранного производства".

Екс-прокурор Сумської області Олександр Воронов підтвердив, що Піскун примушував його до протиправних дій. "Я не мог забрать товары с территории Российской Федерации и отправить на склады фирмы "Рекон". Это и стало причиной того, что он мне позвонил и сказал, что, "не исполнил мое поручение, с тобой будем разбираться".

"Подобные факты имели место и в других регионах государства", - такий висновок зробила Ольга Михайлівна. Її заява не безпідставна, оскільки з аналогічними скаргою і звинуваченнями виступив колишній прокурор Вінницької області Геннадій Клюге. "Например, решить в пользу одной из коммерческих структур, если интересно - известной киевской фирмы, занимающейся экспортом зерна... Ни один из генеральных прокуроров, а я работал на должности прокурором области с 1996-го года - подчеркиваю - ни один генеральный прокурор ко мне с такими просьбами не обращался", - заявив він в інтерв’ю телеканалу "1+1".

Прокурор Тернопільської області Уланець був вимушений передати близько 800 тонн спирту для реалізації в відому фірму Піскуна ТОВ "Підприємство "Рекон". Від реалізації спирту "Рекон" отримав і перерахував на депозитний рахунок 1,6 мільйонів гривень. А за власне реалізацію "заробив" 200 тисяч комісійних.

Не припиняв Піскун підприємницької діяльності і після того, як був у жовтні 2003 року звільнений з посади голови ГПУ. 14 лютого 2004 року Кучма призначив Піскуна заступником секретаря РНБОУ. А вже 26 лютого 2004 року ТОВ "Рекон" и ДП "Лоцман" виграли тендер, проведений Сумською митницею. Ці фірми стали єдиними в зоні діяльності Сумської митниці, які мали право на реалізацію великих партій конфіскату.

Ще в 2003 році виникло питання, чи буде проведено повномасштабне розслідування стосовно до дій Святослава Піскуна та порушено кримінальну справу? Тоді Ольга Колінько відповіла, що матеріали знаходяться на стадії вивчення. Кримінальна справа таки була порушена, але Генпрокуратура за часів Геннадія Васильєва зайнялася перевіркою бізнес-діяльності Піскуна, але довести до кінця не змогла.

Доводимо до відома рапорт прокурора Херсонської області Банчука М.В.

Президенту України Кучмі Л.Д.

З глибокою повагою Банчук М.В. (підпис) 28 жовтня 2003"

Нагадаємо, що наступного дня 29 жовтня 2003 року Піскуна з посади зняли…

Вважаємо, що викладені вище факти та висновки, зроблені 29 жовтня 2003 року Координаційним комітетом по боротьбі з оргзлочинністю та корупцією, є підставами для проведення ретельної перевірки та порушення кримінальної справи щодо С.Піскуна за ст. 364 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Громадський комітет національної безпеки України звертає увагу Служби безпеки України на епізод злочинної діяльності Святослава Піскуна, зафіксований в аудіозаписі телефонної розмови з послом Сполучених Штатів Америки. Зміст телефонної розмови свідчить про наявність в діях Генпрокурора Піскуна ознак злочинів, які передбачені не тільки ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, а й ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. За цей злочин Кримінальній кодекс передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

Порушення кримінальної справи за фактом прослуховування не тільки не спростовує автентичність аудіозапису, але й підтверджує сам факт розмови між Піскуном та Хербстом. У зв’язку з цим Комітет звертає увагу СБУ на те, що аудіозапис телефонної розмови зафіксував факт надання незаконних завдань працівникам правоохоронних органів (Генпрокурору) про неправомірне закриття кримінальної справи, порушеної стосовно священнослужителя. Це злочинне завдання представника іноземної держави було виконане Святославом Піскуном з перевищенням службових повноважень. Отже аудіозаписи містять ознаки державної зради Генпрокурора України та свідчать про надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Також, на виконання злочинної вказівки свого співрозмовника, Генеральній прокурор України С.Піскун обіцяє послу США закрити кримінальну справу проти священнослужителя і з цією метою дати вказівки своїм підлеглим, тобто втрутитися в законну діяльність своїх підлеглих, працівників правоохоронного органу. Така діяльність не відповідає вимогам законодавства та містить ознаки злочину, передбаченого ст. 343 КК України - втручання в діяльність працівника правоохоронного органу або вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень -

карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців).

Під час перебування Святослава Піскуна на посаді Генпрокурора було ініційовано кримінальне переслідування лідерів опозиції Юліі Тимошенко, Олександра Турчинова, Степана Хмари, а також адвоката Андрія Федура; були знищені банки «Слов’янський», «Андріївський»; сфабриковано кримінальну справу проти банкіра Бориса Фельдмана. Крім того, з-за непрофесійних дій Святослава Піскуна на посаді Генпрокурора, які містять ознаки злочинної халатності, було неналежним чином розслідувано справу про вбивство журналіста Ігоря Олександрова, а також секретаря валютно-кредитної ради Кабміну Миколи Медолиза.

Про подробиці знищення податковою міліцією банку “Слов’янський” вже писалося й говорилося немало, бо це перший випадок, коли кримінальна справа була порушена на підставах, які були перед тим визнані судом неіснуючими. Точніше кажучи, запорізькі податківці ще в 1998 році дійшли висновку, що начебто Банк безпідставно відніс на валові витрати суми, сплачені іноземним банкам за надання гарантій, та начебто незаконно переказував закордонним контрагентам кошти за договорами комісії. Одначе Банк звернувся до арбітражного суду з позовом про визнання недійсним податкового рішення і справу виграв. Згодом всі намагання податкового відомства відстояти свою позицію в судах успіху не мали, а остаточну крапку було поставлено Постановою судової колегії Вищого арбітражного суду України від 11.10.99 №2/2/38, якою всі претензії до Банку „Слов’янський” щодо порушення податкового законодавства були визнані недійсними. Ані Банк, ані його співробітники законів не порушували, про що й було винесене судове рішення ВАСУ, яке оскарженню не підлягало.

Не зважаючи на згадані вище судові рішення, 2 лютого 2000 року на ім’я начальника Управління податкової міліції ДПА в Запорізькій області з ДПА України надходить лист №09-0017/213 (додається до Заяви) за підписом начальника Слідчого управління Податкової міліції ДПАУ С.Піскуна. В листі Святослав Михайлович дає розпорядження зафіксувати у Книзі реєстрації злочинів і правопорушень податкової міліції ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя факти, викладені в акті перевірки Банку (саме цей акт був скасований в судовому порядку). Того ж дня в Києві старший слідчий з особливо важливих справ СУ ПМ ДПАУ С.Васильків порушує кримінальну справу №1480001 за фактом ухилення посадовими особами Банку „Слов’янський” від сплати податків шляхом віднесення до складу валових витрат видатків на оплату гарантій. Оскільки арбітражними судами вже була визнана законність цієї операції, обвинувачення за цими фактами були завідомо безпідставні. Але жодного іншого приводу порушити кримінальну справу проти представників Банку податкові міліціонери тоді так і не знайшли.

Зазначене вище вказує, що в діях С.Піскуна, який на той час займав посаду начальника Слідчого управління Податкової Міліції ДПА України, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 372 КК України - притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

ч.2. - Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

В матеріалах кримінальної справи міститься документ, підписаний 2 лютого 2000 року начальником Слідчого управління ДПАУ С.Піскуном і адресований начальникові податкового главку В.Чалому: “направляю Вам векселі, належні КАБ “Слов’янський”, для вжиття заходів відносно своєчасного погашення векселів і направлення коштів, виручених від цього, до бюджету”.

До листа додано векселі в кількості 171 шт. на суму 325 млн. грн., виписані великими промисловими підприємствами — Макіївським металургійним комбінатом, ВАТ “Південний ГЗК”, ВАТ “Інгулецький ГЗК”, ВАТ “Центральний ГЗК”, “Кривбасрудоремонт”. Судячи з тексту листа, начальник Слідчого управління Піскун чітко усвідомлював, що векселі належать саме КАБ “Слов’янський”, а не йому, і що Банк зовсім не уповноважив його розпоряджатися своїм майном. Тим не менше, Піскун пропонує Чалому отримати кошти за цими векселями і направити гроші не власнику цінних паперів, а зовсім в іншому напрямку. Цікаво, а до чого тут бюджет? Хіба кредити Банк видавав за рахунок бюджетних коштів? Чи, може, суд виніс рішення про конфіскацію банківського майна на користь держави? Більше того, незаконно вилучені векселі (а після зняття арешту на майно Банку жодних законних підстав для перебування їх у податкових руках не було) були зовсім не пред’явлені до сплати, оскільки ДПАУ не була законним тримачем векселів і не могла продемонструвати відповідні індосаменти, а тому протест векселів був неможливим.

Після того, як ці векселі ще рік пролежали в кабінетах ДПАУ і стали простроченими, вони були продані комерційним структурам за 8% номіналу. Зокрема, векселі Макіївського металургійного комбінату на суму понад 160 млн. грн. придбала одна дуже відома донецька фірма за 12,5 млн. грн. Це офіційно. Які гроші й кому були сплачені неофіційно, можна тільки здогадуватися. Це має бути встановлено перевірками. Оскільки на момент продажу векселів щодо Макіївського меткомбінату була порушена справа про банкрутство, ця фірма надалі пред’явила придбані векселі для включення в реєстр вимог кредиторів за номіналом. При чому, за свідченнями з поінформованих джерел, завод давно вже розрахувався з тримачем векселів на їхню повну суму поставками металопродукції, що принесло новому власнику векселів 150 млн. грн. чистого прибутку. Цих грошей більш ніж вистачило би для розрахунків з усіма вкладниками, які вже три роки кожну середу проводять мітинги на майдані перед Запорізькою облдержадміністрацією. Для порівняння — депозитний портфель Банку станом на кінець 1999р. складав 101,1 млн. грн. В інтерв’ю газеті “Бізнес” минулого літа Олександр Волков, керівник ліквідаційної комісії банку “Слов’янський”, говорив: “Боржники залишилися ті ж самі — Макіївський меткомбінат, ДМК ім. Дзержинського, Північний ГЗК, “Укренергомашкомплект” і т.д. Якби тільки одна “Макіївка” заплатила”, то ми б закрили борги перед усіма вкладниками” (“Бізнес”, №28, 08.07.2002). Помилявся пан Волков, на той момент Макіївський меткомбінат вже не винен був Банку ані шеляга. При цьому, безсумнівно, заслуговує прискіпливої перевірки законність продажу цінних паперів посадовцями ДПАУ, які не є суб’єктом підприємницької діяльності й виступати на ринку цінних паперів не може.

Подібного виду діяння під керівництвом начальника Слідчого управління Податкової міліції ДПАУ С.Піскуна Кримінальний кодекс кваліфікує за ст. 186 як грабіж, а ч. 5 статті зазначає, що грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна.

Безпосередній організатор грабежу пан Піскун в своєму інтерв’ю тому ж “Бізнесу” (№36 від 03.09.2001), призабувши, що саме рік тому брехав на своїх прес-конференціях Азаров, запевняв платників податків у чистоті своїх помислів: “Ми чисті перед законом і перед людьми. Ми зробили все, щоби вкладникам повернути гроші, ми створили фонд, але що повертати — банк-то виявився “порожнім”. А вкладників обманули.

Дійсно, а де ж гроші Банку? Ті самі, які були заарештовані за вказівкою Азарова і яких, як запевняв неодноразово Микола Янович, цілком достатньо для розрахунків з вкладниками? Невже ж вони надійшли в ті самі кишені, що й 92% номіналу незаконно проданих векселів? До речі, — 8% також осіли невідомо де, принаймні жодної копійки до бюджету з операції з продажу векселів номінальною вартістю 325 млн.грн. не надходило.

Щодо інших злочинів, передбачених ч.1, ст.371, ч.2 ст.371, ч.2 ст.372 КК України , скоєних Піскуном відносно банку „Слов’янський” та Фельдмана, то вони детально викладені в додатку до цієї заяви.

В зв’язку із вищевикладеним, Громадський комітет національної безпеки України заявляє, що перебування Піскуна С.М. на посаді Генерального прокурора України становить загрозу національній безпеці держави. Його діяльність на високій та відповідальній державній посаді знищує досягнення помаранчевої революції та компрометує державну владу.

Займаючи керівні посади як службова особа, С. Піскун умисно, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах або інтересах третіх осіб, використовує надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби. Таки дії заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян, державним, громадським інтересам, та інтересам юридичних осіб.

Перебуваючи на посаді Генерального прокурора України Піскун С.М. умисно вчинив злочин, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України – надаючи представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України – проти режиму законності.

Використовуючи службове становище Піскун С.М. надавав незаконні вказівки, чим незаконно втручався в діяльність працівників правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків та добитися прийняття незаконних рішень, незаконно порушував кримінальні справи та притягував завідомо невинного до кримінальної відповідальності зі штучним створенням доказів обвинувачення та фальсифікацією доказів, а також використовував службове становище з метою вчинення грабежу в особливо великих розмірах.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст. 94, 95 КПК України:

ст. 343 КК України - втручання в діяльність працівника правоохоронного органу.

Голова Комітету Олексій Толкачов

Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку
на агентство "Украинские Новости", в каком-либо виде строго запрещены
Редакция.   Реклама.   Экспорт.   Стартовая.
Copyright © 2004 «Обком». All rights reserved
Design © 2004 Max Bezugly