Сьогодні я повернулася з Києва, куди спеціально їздила, щоб зустрітися з Миколою Мельниченком, а також на моє прохання мене люб’язно прийняв Генпрокурор пан Медведько.

Вам, очевидно, відомо, що Микола Мельниченко 29 липня переніс інсульт і перебуває в реанімаційному відділенні центральної лікарні столиці і його стан залишається стабільно важким.

Я як громадянин України, як мама, не можу збагнути, що людина, яка свого часу зробила мужній вчинок, відкрила народу України очі на те, як робиться політика в Україні, людина, з якої почалася нова доба для України, зараз залишена напризволяще.

Переконана, що по-людськи благородно і по-державницькому справедливо було б Вам, Вікторе Андрійовичу, саме зараз, у тяжкий для Миколи час, підтримати його і прийняти політичне рішення щодо нього не словом, а ділом.

Знаю, що Микола звертався до Вас неодноразово у письмовій формі з приводу відновлення його у правах. Переконана, це виключно у Вашій компетенції, як Президента, прийняти політичне рішення щодо скасування несправедливого наказу про звільнення Мельниченка з військової служби, адже усьому світу відомо, що Мельниченко був змушений звільнитися зі служби під тиском обставин і через загрозу власному життю.

Політичні записи Леоніда Кучми визнано усім світом і у даному випадку щодо Мельниченка має бути не відписка начальника Державної охорони Гелетея, а політичне Ваше рішення, по-державницькому справедливе.

Також справедливо було б поновити Миколу Мельниченка через управління Державної охорони на отримання постійного житла у Києві, адже він і досі бездомний у прямому розумінні у рідній Батьківщині.

Пане Президенте, будьте благородні, зробіть вчинок, врятуйте Миколу Мельниченка, він громадянин нашої з Вами держави, будьте справедливі, бо багато людей із співчуттям сприйняли стан здоров’я Микола Мельниченка і переживають за нього.