15 сентября


17:27

Рада отримала проект держбюджету-2020

09:03

Доба ООС: обстріли не припиняються

14 сентября


14:59

Зеленський наклав вето на Виборчий кодекс з відкритими списками

08:50

Доба ООС: поранено вісьмох наших військових

13 сентября


18:44

У Кремлі наполягають: спочатку фіксація «формули Штайнмайера» - потім «нормандська» зустріч

17:26

Для Коломойського відкрилося «хороше вікно»: крізь нього він бачить вихід із ситуації з ПриватБанком

16:52

Меру Дніпра не пробачили вигране у Зеленського парі: у міськраді обшук

13:58

Порошенко прийшов на допит до ДБР – ДБР прийшло з обшуком до банка Порошенка

13:34

Стало відомо, під приводом чого намагаються вилучити у ПриватБанку документи, «пов'язані з юридичним захистом банку»

13:20

Зеленський прокоментував «фото тижня»

12:19

Чоловічки Зеленського передумали відстороняти Геращенко від засідань Ради

12:08

Зеленський: АМКУ перезапускається – голова АМКУ залишається

11:38

Рада розпустила ЦВК

10:06

Нацрада з питань ТБ створила групу для захисту інформаційного простору

09:36

Екс-заступник голови ЦВК: розпуск Центрвиборчкому - підґрунтя для референдумів

08:53

Доба ООС: загинув боєць Нацгвардії

12 сентября


18:04

Зеленський анонсував обговорення «формули Штайнмаєра»

17:37

МЗС запевняє, що денонсацію угод із Росією та СНД буде продовжено

15:53

Чоловічки Зеленського помстилися Ірині Геращенко за «зелених чоловічків»

15:12

Рада ухвалила законопроект про «спліт»

11:54

Організатор концертів «Кварталу» не затримався на посаді голови Служби зовнішньої розвідки: Бухарєв повернувся до лав СБУ для боротьби з корупцією

11:25

Рада ще раз відтермінувала штрафи для власників «євроблях»

10:28

Заява Авакова про відставку – це лише заява у стилі Богдана

09:35

«Народний слуга» Коломойського відбиратиме незалежних членів наглядових рад держбанків

08:35

Доба ООС: двоє загиблих, один поранений

11 сентября


18:06

Голова Центрвиборчкому відповіла на претензії Зеленського: «Україна може пишатися виборами»

17:06

Україна розпочала переговори з місією МВФ для відкриття нової програми

12:16

«Комітет виборців України»: для розпуску Центрвиборчкому відсутні об’єктивні підстави

11:58

Рада хоче підняти «планку» незаконного збагачення на запропоновану Зеленським висоту - у 15 разів

09:05

Місце Матіоса у ГПУ займе колишній нардеп Чумак

Конституційний суд оприлюднив рішення про незаконність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення

«Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів», – говориться в рішенні КСУ.


Наводимо текст заяви Конституційного суду:

«27.02.2019

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).

Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 368-2 Кодексу.

У своєму Рішенні Конституційний Суд підкреслив, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України.

За приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.

Конституційний Суд України вважає, що дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов’язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини. Так, стаття 368-2 Кодексу передбачає, зокрема, застосування такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк. Крім того, до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого названою статтею Кодексу, можуть бути застосовані, зокрема, такі запобіжні заходи, як домашній арешт та тримання під вартою, що пов’язані з обмеженням волі.

«Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України», – йдеться у Рішенні Суду.

У Рішенні Конституційний Суд України зазначає, що стаття 368-2 Кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України) та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів) (частина перша статті 63 Конституції України).

Конституційний Суд України наголошує, що конституційні приписи щодо презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб. Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.

Конституційний Суд України зауважує, що положення статті 368-2 Кодексу сформульовані так, що сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення, хоча відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свого обов’язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов’язку зі сторони обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому разі порушується припис частини другої статті 62 Конституції України щодо неприпустимості покладання на особу обов’язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченої особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У Рішенні Суду зазначається, що суттєвим недоліком законодавчого визначення незаконного збагачення як злочину є також те, що в його основу покладено непідтвердження доказами законності підстав набуття у власність активів у значному розмірі. Така вразлива законодавча конструкція статті 368-2 Кодексу уможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення особи, яка на законних підставах набула активи у власність, але не має підтвердження законності підстав такого набуття. Відсутність підтвердження доказами законності підстав набуття активів у власність згідно зі статтею 368-2 Кодексу може розглядатися як доказ незаконності набуття у власність активів, а дії їх власника – кваліфікуватися як незаконне збагачення. Водночас відсутність підтвердження доказами законності підстав набуття активів у власність не означає підтвердження незаконності цих підстав, а отже, й доведеності вини особи у незаконному збагаченні. Таким чином, законодавче визначення такого злочину, як незаконне збагачення, дає змогу обґрунтовувати обвинувачення особи у незаконному збагаченні на припущеннях навіть тоді, коли йдеться про особу, яка законно набула у власність певні активи.

У своєму Рішенні Конституційний Суд України підкреслює, що поєднання в диспозиції статті 368-2 Кодексу матеріальних та процесуальних приписів є неприйнятним та неприпустимим з огляду на те, що регламентація процесу доказування в кримінальному провадженні належить виключно до сфери кримінального процесуального законодавства. Процесуальні юридичні приписи (підтвердження чи непідтвердження доказами, доведеність чи недоведеність певного факту) не можуть бути складовою юридичної норми, яка передбачає кримінальну відповідальність, оскільки вони пов’язані не з діянням суб’єкта злочину, а з процесуальною діяльністю посадових осіб уповноважених державних органів.

Конституційний Суд України вважає, що вимога «раціонального пояснення» чи «раціонального обґрунтування» невідповідності між вартістю активів, набутих у власність особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та задекларованими нею законними доходами може бути встановлена законом як вимога підтвердження доброчесності посадової особи та як превентивний засіб у боротьбі з корупцією. Однак, з огляду на положення статті 62 Конституції України, така вимога не може встановлюватися законом як обов’язок особи доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та надавати докази в межах кримінального провадження. Разом з тим, обов’язок доведення вини посадової особи у вчиненні такого злочину, як незаконне збагачення, має покладатися законом лише на державні органи, уповноважені процесуальним законом.

Конституційний Суд України наголошує, що протидія корупції в Україні є завданням виняткового суспільного та державного значення, а криміналізація незаконного збагачення – важливим юридичним засобом реалізації державної політики у цій сфері. Водночас при визначенні злочином такого діяння, як незаконне збагачення, треба обов’язково враховувати конституційні положення, якими встановлено принципи юридичної відповідальності, права і свободи людини і громадянина, а також їх гарантії.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що такий підхід до криміналізації незаконного збагачення передбачено Конвенцією Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованою Верховною Радою України 18 жовтня 2006 року. Статтею 20 Конвенції встановлено, що «за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна держава-учасниця цієї конвенції розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного незаконного збагачення, тобто значного збільшення активів посадової особи органу публічної влади, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати». Таким чином, за вказаною конвенцією держава-учасниця розглядає можливість криміналізації незаконного збагачення «за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи».

Стаття 368-2 Кодексу, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу


"ОБКОМ"

Версия для печати  Версия для печати

27 Февраля 2019 19:35


 

 

Генпрокурор Луценко каже, що 31 травня врятував ціле місто. На яку нагороду він, на Вашу думку, за цей вчинок заслуговує?

Запрошення на чергове засідання РНБО України (3)

Обрання членом РНБО врятованого їм міста (13)

Дострокового присудження звання Генпрокурор-лейтенанта (11)

Повного зібрання підручників юридичного вишу (53)

Червоного диплома юриста з золотими літерами (6)

Медалі «Рятівник Третього Тисячоліття» (112)

Урочистого рукостискання від Зеленського (41)

Введите, пожалуйста, цифры с рисунка: