25 мая


17:00

Українська армія отримала від США ще два контрбатарейні радари

14:27

Трибунал ООН з морського права зобов’язав Росію відпустити захоплених українських моряків

13:03

Тріада Ріната: «Шахтар», гроші, милостиня – і жодних медведчуков з рабіновичами

12:51

Петиція за відставку адвоката Коломойського з поста головного адміністратора Зеленського набрала необхідні голоси

10:54

Гройсман розповів, яку молоду та «стратегічну» команду він хоче створити і очолити

10:23

Мосійчуку настогидло бути бабою у Ляшка

07:29

Доба ООС: один наш військовий загинув, ще одного поранено

24 мая


16:08

Екс-начальник Генштабу Замана вийшов з-під варти

11:59

Якщо нова влада не може дочекатися нової Ради, то МВФ готовий зачекати з новим траншем

10:59

На Закарпатті повень, Зеленський готовий летіти

10:19

Тимошенко вважає «референдум» Зеленського про капітуляцію неприпустимим

10:05

«Писати музику», закони, «інколи давати концерти»: у разі повернення до парламенту Вакарчук буде справжнім народним шоуменом

08:59

Ренаціоналізація ПриватБанку: в НБУ розповили, що станеться та скільки це буде коштувати

08:24

«Слуга Батьківщини»: в БПП вважають, що Тимошенко готує нову «ширку» - цього разу з Зеленським

07:11

Доба ООС: поранено ще одного нашого бійця

23 мая


22:43

На сайті Зеленського з’явилась ще одна петиція – про звільнення адвоката Коломойського з посади головного адміністратора Зеленського

21:53

«У Зеленського» питання звільнення його адміністратора перевели у конституційну площину

17:49

Не пройшло і двох днів: петиція за відставку Зеленського зібрала голоси

17:40

Аваков і Луценко проігнорували засідання комісії з розслідування «справи Гандзюк»

17:12

«Почути кожного»: Зеленський пояснив, навіщо йому «референдум» о капітуляції. Все зрозуміло: або він сам нічого не розуміє, або бреше

13:55

ЦВК: у п’ятницю починається виборча кампанія

12:54

Хомчак згадав, як виходив з Іловайського котла

12:44

«Спільна справа» оскаржила у Верховному Суді указ Зеленського про розпуск Ради

12:20

За добу петиція на сайті Зеленського за відставку Зеленського зібрала майже 50% потрібних голосів

10:23

Наостанок уряд Гройсмана залишив по собі пам'ятку національного значення

09:29

У Сенаті США вшанували пам’ять Небесної Сотні проектом резолюції

08:58

ЗЕрадник Абромавічюс бідкається, бо не має бажання працювати ані «у Зеленського», ані у Раді

08:29

Указ про розпуск Ради офіційно опублікували

07:30

Доба ООС: поранено одного нашого бійця, у рашистів - 2 по 200

22 мая


21:31

Данилюк ще не знає, призначив його Богдан на посаду секретаря РНБО чи ні

Конституційний суд оприлюднив рішення про незаконність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення

«Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів», – говориться в рішенні КСУ.


Наводимо текст заяви Конституційного суду:

«27.02.2019

Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс).

Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 368-2 Кодексу.

У своєму Рішенні Конституційний Суд підкреслив, що протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства, ухваленого відповідно до Конституції України.

За приписами статей 62, 63 Конституції України законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може: покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість; надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів; уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.

Конституційний Суд України вважає, що дотримання вимоги ясності і недвозначності норм, які встановлюють кримінальну відповідальність, є особливо важливим з огляду на специфіку кримінального закону та наслідки притягнення до кримінальної відповідальності, адже притягнення до такого виду юридичної відповідальності пов’язане з можливими істотними обмеженнями прав і свобод людини. Так, стаття 368-2 Кодексу передбачає, зокрема, застосування такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк. Крім того, до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого названою статтею Кодексу, можуть бути застосовані, зокрема, такі запобіжні заходи, як домашній арешт та тримання під вартою, що пов’язані з обмеженням волі.

«Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 368-2 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України», – йдеться у Рішенні Суду.

У Рішенні Конституційний Суд України зазначає, що стаття 368-2 Кодексу не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості (частини перша, друга, третя статті 62 Конституції України) та з конституційним приписом щодо неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (право особи не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів) (частина перша статті 63 Конституції України).

Конституційний Суд України наголошує, що конституційні приписи щодо презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів мають застосовуватися рівною мірою до всіх осіб. Конституція України не допускає звуження чи скасування вказаних гарантій стосовно окремих категорій осіб.

Конституційний Суд України зауважує, що положення статті 368-2 Кодексу сформульовані так, що сумніви стосовно законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі можуть тлумачитися не на користь цієї особи та можуть розглядатися як підтвердження її незаконного збагачення, хоча відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України «усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Законодавче визначення незаконного збагачення як злочину за умови, якщо сторона обвинувачення не виконує свого обов’язку збирати докази законності підстав набуття особою у власність активів у значному розмірі, уможливлює перекладення цього обов’язку зі сторони обвинувачення (держави) на сторону захисту (підозрюваного або обвинуваченого), що є неприпустимим з огляду на конституційний принцип презумпції невинуватості, оскільки в такому разі порушується припис частини другої статті 62 Конституції України щодо неприпустимості покладання на особу обов’язку доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, тобто право обвинуваченої особи не доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У Рішенні Суду зазначається, що суттєвим недоліком законодавчого визначення незаконного збагачення як злочину є також те, що в його основу покладено непідтвердження доказами законності підстав набуття у власність активів у значному розмірі. Така вразлива законодавча конструкція статті 368-2 Кодексу уможливлює притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення особи, яка на законних підставах набула активи у власність, але не має підтвердження законності підстав такого набуття. Відсутність підтвердження доказами законності підстав набуття активів у власність згідно зі статтею 368-2 Кодексу може розглядатися як доказ незаконності набуття у власність активів, а дії їх власника – кваліфікуватися як незаконне збагачення. Водночас відсутність підтвердження доказами законності підстав набуття активів у власність не означає підтвердження незаконності цих підстав, а отже, й доведеності вини особи у незаконному збагаченні. Таким чином, законодавче визначення такого злочину, як незаконне збагачення, дає змогу обґрунтовувати обвинувачення особи у незаконному збагаченні на припущеннях навіть тоді, коли йдеться про особу, яка законно набула у власність певні активи.

У своєму Рішенні Конституційний Суд України підкреслює, що поєднання в диспозиції статті 368-2 Кодексу матеріальних та процесуальних приписів є неприйнятним та неприпустимим з огляду на те, що регламентація процесу доказування в кримінальному провадженні належить виключно до сфери кримінального процесуального законодавства. Процесуальні юридичні приписи (підтвердження чи непідтвердження доказами, доведеність чи недоведеність певного факту) не можуть бути складовою юридичної норми, яка передбачає кримінальну відповідальність, оскільки вони пов’язані не з діянням суб’єкта злочину, а з процесуальною діяльністю посадових осіб уповноважених державних органів.

Конституційний Суд України вважає, що вимога «раціонального пояснення» чи «раціонального обґрунтування» невідповідності між вартістю активів, набутих у власність особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та задекларованими нею законними доходами може бути встановлена законом як вимога підтвердження доброчесності посадової особи та як превентивний засіб у боротьбі з корупцією. Однак, з огляду на положення статті 62 Конституції України, така вимога не може встановлюватися законом як обов’язок особи доводити свою невинуватість у вчиненні злочину та надавати докази в межах кримінального провадження. Разом з тим, обов’язок доведення вини посадової особи у вчиненні такого злочину, як незаконне збагачення, має покладатися законом лише на державні органи, уповноважені процесуальним законом.

Конституційний Суд України наголошує, що протидія корупції в Україні є завданням виняткового суспільного та державного значення, а криміналізація незаконного збагачення – важливим юридичним засобом реалізації державної політики у цій сфері. Водночас при визначенні злочином такого діяння, як незаконне збагачення, треба обов’язково враховувати конституційні положення, якими встановлено принципи юридичної відповідальності, права і свободи людини і громадянина, а також їх гарантії.

Конституційний Суд України звертає увагу на те, що такий підхід до криміналізації незаконного збагачення передбачено Конвенцією Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованою Верховною Радою України 18 жовтня 2006 року. Статтею 20 Конвенції встановлено, що «за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна держава-учасниця цієї конвенції розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисного незаконного збагачення, тобто значного збільшення активів посадової особи органу публічної влади, яке перевищує її законні доходи, які вона не може раціонально обґрунтувати». Таким чином, за вказаною конвенцією держава-учасниця розглядає можливість криміналізації незаконного збагачення «за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи».

Стаття 368-2 Кодексу, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу


"ОБКОМ"

Версия для печати  Версия для печати

27 Февраля 2019 19:35


 

 

Після повернення І. Бені Коломойського кого ще слід очікувати на гостинній землі українських аеропортів?

Гундяєва Кирила Московського (14)

Сашка «Стоматолога» Януковича та Сергія Курченка (9)

Віктора Ф. Януковича – але він не прилетить (7)

Олександра Ф. Скляра (Юлію Чичеріну, Пореченкова, Прилєпіна тощо) (2)

Каністру - вдову «Мотороли» (3)

Дениса МММ Пушиліна - президента автономної ДонНР у складі України (з нового ДАПу) (4)

Літак 76-ї гвардійської десантно-штурмової Червоного прапора, ордена Суворова Псковської дивізії (33)

Введите, пожалуйста, цифры с рисунка: