 |
|
|||||
|
|
Закон про мову продовжив до 2023 р. перехідний період щодо імплементації «мовної» статті в законі про освіту Відповідну поправку народні депутати врахували, ухвалюючи закон про функціонування української мови як державної. Згідно з текстом документа, особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними в Європейському Союзі, і які почали здобувати загальну середню освіту до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини, до 1 вересня 2023 року продовжать здобувати таку освіту згідно з правилами, які існували до вступу в силу закону про освіту. Нинішня редакція закону про освіту передбачає перехідний період у середній освіті для нацменшин і корінних народів до вересня 2020 року. Після вступу в силу змін для корінних народів він таким і залишиться. За інформацією члена профільного комітету з питань культури і духовності Ірини Подоляк (фракція «Самопоміч»), ці поправки залишилися у фінальній версії законопроекту про українську мову, ухваленого українським парламентом у другому читанні і в цілому. «У законі про державну мову ми виклали мовну статтю освітнього закону в такій редакції, яка була в освітньому законі лише з однією зміною. Ми на прохання наших міжнародних партнерів, нашого Міністерства освіти перенесли термін вступу в силу частини цієї статті, що стосується збільшення кількості годин навчання українською мовою в школах, де навчаються національні меншини і корінні народи, до 2023 року», - сказала вона в коментарі агентству Інтерфакс-Україна. Як вже повідомлялося, сьогодні Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому закон про функціонування української мови як державної. 28 вересня 2017 року набув чинності закон України «Про освіту2, який, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома і більше мовами - державною, англійською, інших офіційними мовами ЄС. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладах дошкільної та початкової освіти. Міністерство закордонних справ Угорщини заявило про намір країни блокувати зближення України і ЄС через закон про освіту. МЗС України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії. 8 грудня Міністерство освіти і науки України повідомило, що Венеціанська комісія не підтримала звинувачення Угорщини в звуженні прав національних меншин в статті про мову навчання в законі України «Про освіту2. У відомстві заявили про готовність імплементувати рекомендації комісії і розробили три моделі імплементації мовної статті в законі «Про загальну середню освіту». У ЄС в липні закликали Україну дотримуватися права нацменшин і імплементувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону «Про освіту», грунтуючись на предметному діалозі з представниками нацменшин. «Ми погодилися з необхідністю гарантувати повагу вже наявних прав представників національних меншин, як це зазначено в конвенціях ООН і Ради Європи і пов'язаних протоколах; забезпечити недискримінацію осіб, що належать до меншин, і поважати різноманітність», - зазначалося в спільній заяві за підсумками саміту Україна- ЄС в Брюсселі. Зокрема, в ЄС закликали Київ ухвалити законодавство, що продовжує перехідний період до 2023 року і регламентує нерозповсюдження ст. 7 цього закону щодо мови освіти на приватні школи.
|
|
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|