Безсмертна «Душечка»

Третя драбина у житті Тетяни Мокріді і Романа Безсмертного.

«Коли ми з Роман Безсмертний садили в селі гібіскуси, нам всі казали, що вони не виживуть в наших краях. Мабуть, на нашому подвір’ї таки тепло... І справа тут не в кліматі, а в погоді в домі…
- Да їх повно в Києві, обійдіть Червоний корпус університету і побачите».
(пост і коментар з Facebook Tetiana Mokridi, 12 серпня 2018 р.)
Недарма кажуть, що у кожного великого чоловіка десь є велика жінка (чи то на кухні, чи на драбині до горища, або ще десь на городі), котра у нього вірить і щодня й щоночі підштовхує на якісь вчинки. Мовляв, диви: той нікчема вже дурепу свою на Мальдівах купав, того блазня знов до телевізору запросили, а ти, коханий, навіть сміття з хати винести не в змозі… відчепись, спати хочу!
Тім більш, якщо твоя нова жінка працювала прес-секретарем у П’ятого (діючого) Президента країни і керувала прес-«секретаріатом» партії Третього Президента, знає усі їх вади і примхи, а ти, такий собі розумний, ще не президент. Чому?! Адже прес-секретаря свого вже маєш - й якого!..
«1 серпня. Розмова з Романом в машині після зустрічі в Одесі.
Я: «Ну, як враження?»
Роман: «Розумієш, Одеса - це копія ВЕЛИКОЇ УКРАЇНИ. Тут є все і всі. Мрію, щоб КОЖЕН УКРАЇНЕЦЬ ВИЗНАВ ПРАВО ІНШОГО БУТИ СОБОЮ».
P.S. Я як завжди все уважно слухаю і занотовую. Ну що з цим вже поробиш?

(нотатки і світлина з Facebook Тетяни Мокріді)
Чи ось це:
«17 серпня. Пройшло 18 років як я переїхала жити і працювати до Києва. Але приємно, що досі Вінниця пам‘ятає як я працювала журналісткою… Я працювала з багатьма політиками, дуже добре знаю цей фальшивий світ. Я не знаю ДВОХ Романів, я знаю одного. Роман Безсмертний щирий і вдома, і на людях».
Однією із переваг журналістики, особливо політичної, є те, що доводиться постійно спілкуватися з відвертими покидьками і моральними потворами. З часом на цьому огидному тлі починає вдаватися, що ти сама майже безгрішна, світла, щира і напрочуд розумна людина. А чоловік твій – взагалі янгол. Навіть попри те, що сам він – півжиття займається тією політикою. І на ньому не то що, як то кажуть, нема де пробу ставити - навіть для інтимного тату вільного місця не залишилось.
СХОДИНКА ДОГОРИ – ДВІ СХОДИНКИ ДОНИЗУ
В цьому році у житті Романа Безсмертного щось ворухнулось. Він почав писати листи, навіть надсилає їх до «Обкому», в яких розповідає, що і як треба зробити, щоб в країні запанували мир, любов, злагода і таке інше. Наприклад: «Президенту України доведеться ввести воєнний стан, заявив політик, віце-прем’єр-міністр (2005) Роман Безсмертний»... «В Україні має бути прийнята нова парламентська модель, заявив політик, віце-прем’єр-міністр (2005) Роман Безсмертний»… «Інститути держави мають служити людині, заявив політик, віце-прем’єр-міністр (2005) Роман Безсмертний»...
Згодом, зрозуміло, ми згадали: так, дійсно, був такий собі «віце-прем’єр 2005 року». Але було у житті Романа ще щось, окрім отих десяти місяців, про які всі забули, проте він їх згадує і нагадує так наполегливо? Адже це той самий Рома Безсмертний, якого, «коли йому виповнилося 7 років, батьки віддали до школи», про що було написано у одному з перших варіантів біографії тоді ще молодого (наприкінці минулого століття) кандидата у нардепи і над чим реготали тоді усі редакції Києва.
Як виявилось згодом, батьки не помилися із вибором, хлопчина спритно підіймався кар’єрними сходами. Що було до «помаранчевого уряду»-2005 і після нього? Та багато чого… Роман був у лавах таких партій (фракцій, коаліцій), як УРП, НДП, ПРП, НУ, вже у 2016-2017 – АПУ; депутат 4-х скликань Ради - з 29 років. Навіть до «Третьої української республіки» Луценка примудрився долучитися, - про що чомусь немає жодної згадки у Wiki-життєпису Романа. Але зрозуміти його можна: навіщо зайвий раз згадувати про ту «Третьяківську республику» та її головного спонсора – нардепа Олександра Третьякова, у кабінеті і приймальні якого на Саксаганського-119 так часто колись бовтався Роман Петрович?
А головне - пан Безсмертний протягом 5 років був представником президента Кучми у Верховної Раді – і яких років! Справа навіть не у «касетному скандалі», під час якого Роман вів себе як… втім, це всі пам’ятають, а Роман своєї поведінки і досі не соромиться. Він, мабуть, може й зараз повторити все те, що казав узимку 2001 року: «Не уявляю, щоб Моніка Левінські закликала американський народ до непокори і виводила людей на вулиці»… наводив аргументи на кшталт «я за гороскопом Скорпіон, народився у рік Змії, мені комфортно… Кучма – ліберал за переконаннями, а за гороскопом - Лев»…
Згодом Роман сам приєднався до цих «монік» - і це йому прийшлося до смаку. Але після 2005 р. у кар’єрі Романа почались якісь гойдалки, що врешті-решт привело до того, що у травні 2018-го він оголосив себе майбутнім кандидатом у президенти. Все до того йшло.
СХОДИ КОХАННЯ
Найбільш повно love story Романа і Тетяни викладена у торічній телепередачі з циклу «Перші другі з Наташою Влащенко». Визнаємо: оті гламурно-відверті бесіди Наташі з подругами на особисто-жіночі теми – це блискуче: часом нудно, але завжди смішно. Навіть в жіночій перукарні такого не почуєш.
«Надзавдання» Наташі зрозуміло: затягти якусь «першу другу», бажано – стару знайому, до ефіру, завести бесіду «за життя», про те, що всі «козли» (хто-хто, а ми з тобою це добре знаємо, угу-угу), але твій – напрочуд порядний супермен! (у нашому випадку - «твій Роман Петрович завжди стильний, виглядає супер!»)… Подруга, звісно, «ведеться», втрачає пильність і верзе таке, що у телеглядача по закінченні передачі залишається одне лише питання: яким же йолопом треба бути, щоб з такою жити?

Отже, Петро Порошенко передав Тетяну, як приз, Вікторові Андрійовичу, вона почала працювати в команді «Нашої України». Тоді і спалахнула «магія, хімія» проміж Тетяною і Романом. Пан Безсмертний теж вже працював на опозиціонера Ющенка (був заступником голови штабу Ющенка Петра Порошенка) – але залишався при цьому представником президента Кучми у Раді (як там казала Тетяна? – «я дуже добре знаю цей фальшивий світ… Роман щирий» - оце влучно! Сам Роман Петрович теж, вочевидь, «не відчував дискомфорту», як він висловився у вище згаданому інтерв’ю).
І якось (цього тижня було уточнено – «це були парламентські вибори 2002 року»), в «якомусь маєтку у Донецької області», де перебував Віктор Андрійович і його команда, Тетяна і Роман зустрілися поглядами. Роман Петрович, згадує Тетяна, знав, що Віктор Андрійович дуже полюбляє устриці, тож пан Безсмертний примудрився «десь устриці купити» і особисто «відкривав їх на столі» (відповідальне і гідне завдання для заступника начштабу, погодьтеся). А тут «по сходах» йшла Тетяна, їхні очі… У цьому «сиропному» місці Наташа Влащенко трохи додала цинізму, мовляв, чоловіки люблять, коли жінка йде сходами: так їм зручніше заглядати під спідницю, навіть нагадала сцену із фільму «Службовий роман»…
Після цього тема «службового роману» розквітла – адже Тетяна була підлеглою Романа Петровича: а що казали колеги? Пліткували, «ха-ха-ги-ги»? А як це взагалі? Це ж тривало «не два й не три роки»? Це ж так складно, коли «ти вільна (тобто розлучена), твоєму синові вже 12 років» – і треба захомутати одруженого чоловіка, батька 13-річної доньки, – тим більш такого, наголосила Наташа, «дуже порядного чоловіка», як твій Роман Безсмертній!..
Так, було важко, відповідала Тетяна з сумом. А ще і у «помаранчевий команди» почались чвари, пом’янула й Юльку Володимирівну… Як відомо, все це закінчилось у 2007 році – напередодні дострокових виборів у Раду (цитуємо):
«Из центрального исполкома партии Народный союз «Наша Украина» (НСНУ) уволились около 15 сотрудников, в том числе 5 руководителей… Их оппоненты считают, что причина увольнения - недовольство членов исполкома своими местами в избирательном списке… Соратники Романа Безсмертного действительно заняли «непроходные» места в списке… Татьяна Мокриди (экс-руководитель информдепартамента НСНУ, член Нацсовета по вопросам телерадиовещания) - №164».
Важко уявити, що тоді відчувала Тетяна! Адже лише за рік до того вона була в іншому списку – як одна із впливових жінок України (за версією видання «Фокус») – і аж на 49-ой щаблині! Очолювала той реєстр, звісно, Юлька Володимирівна, проте Тетяна Мокріді обійшла на 6 (шість!) сходинок саму тодішню дружину тодішнього прем’єр-міністра – Люсю Янукович!.. Це так тоді вразило джентльменів нашої редакції, що вони присудили Люсі утешительный приз «Симпатии «Обкома» - «Наколотый апельсин».
Але для Тетяни у нас тоді ані апельсинів більш не знайшлося, ані беретів – а шкода. Після цього Тетяна, що називається, «покотилася». Дійшло до того, що вона ледь не сплуталася (в сенсі політичному) з молодим «космонавтом» Лесиком Довгим (кажуть, з подачі того ж Третьякова).
Минали роки… син Тетяни вже давно чекав повістку з військкомату… ось і президент країни змінився… Але Роман Петрович й досі поводив себе як дуже порядна і розумна людина, тобто – не поспішав одружуватися з Тетяною. Втім доля надала йому чудовий шанс «зробити ноги» - поїхати геть з країни, в якій переміг Янукович, до Мінська, послом України в РБ. Але «ноги зробила» Тетяна.
Вона, мабуть, згадала свій доленосний прохід по сходах донбаського маєтку – і вирішила спробувати ще раз цей безвідмовний прийом. Підступний шаг вдався: Тетяна, як вона розповіла Наташі у телеефірі, впала з якихось сходин (чи з драбини) і потрапила з переломом ноги до лікарні. Згодом у лікарні з’явився Роман, з квітами (не виключно, що й з апельсинами) и запропонував все одразу: і руку, і серце, і штамп у паспорті, і медовий подорож до Білорусі. Тому що не можна їхати працювати дипломатом за кордон разом з неофіційною коханкою.
Ну як такому принцу відмовиш?!..
ТРЕТІЙ КАНДИДАТ ТЕТЯНИ
У А.П. Чехова є таке знамените оповідання – «Душечка». На думку Льва Толстого, головна героїня «Душечки» – це такий же «вічний» (чи, як то кажуть, «безсмертний») образ, як Дон Кіхот і Гамлет. У «душечки» теж було три головних чоловіка у житті: театральний діяч, менеджер зі складу й ветеринар (сина ветеринара можна не рахувати). І уся особистість «душечки» розчинялась у житті, роботі і захопленнях цих чоловіків. Вона жила тільки їх проблемами і планами.
Цього літа особиста сторінка Тетяни у Facebook перетворилася на дзеркало повсякденного життя Романа, який теж став її третім «головним чоловіком», у певному сенсі, звісно - після Порошенка і Ющенка (першим її «законим» чоловіком теж припустимо знехтувати – його ніхто не знає).

(Тетяна намагається ще раз зловити «птаха щастя»: Роман вже позаду, голуб – ще попереду, Вінниця, серпень-2018)
До офіційного початку передвиборчих перегонів ще далеко, тому зараз подружжя веде таке собі напівсвітське життя: гастролює країною, наче Іво Бобул і Лілія Сандулеса, влаштовує «перформанси» на тему «Якої ми хочемо України» і «Чому я йду у Президенти», перевдягається, фотографується… Тетяна запевняє, що вони багато шуткують. Ось так, наприклад:
«1 серпня. Традиційна прогулянка після насиченого дня.

Почуття гумору нас з Роман Безсмертний не залишає. Одеса. Фото Oleksandr Kosariev.
P.S. Капітан дав приміряти кашкета».

Тут усе ясно: «В Пітере - піть», як співають, «в Одесі – шутіть». У цьому місті кожен турист – гуморист, як йому здається.
Але якби тільки в Одесі це свято гумору відбувалося! Так ні:
«10 серпня «Тільки вдома, на рідних вулицях, можна... згадувати пісню «позвони мне, позвони»... І зрозуміти, що це місце в Вінниці недарма в народі назвали Ліверпулем...

P.S. «Дуже важливо в сьогоднішньому житті мати почуття гумору інакше можна здуріти»,- каже Роман Безсмертний».
Мабуть, якесь смішне слово нашкрябав цвяхом у тій будці…
Але не тільки потішити мешканців цих чи інших міст своїм «почуттям гумору» намагаються Роман і Тетяна. Роман щодня щось «видає» - а Тетяна зразу ділиться його думками, вчинками й світлинами з читачами своєї сторінки. Наприклад: сьогодні, 19 серпня, Яблучний Спас – і Роман Петрович вже складає врожай у матусині долоні: «Ось ще одне яблуко, тож несіть, мамо, до церкви - та й не впустить по дорозі!»

(«повз них без гарного фотокадру не пройдеш», - коментує постановник цієї щирої урочистої композиції Т. Мокріді)
Взагалі Роман Петрович - це якийсь колодязь мудрощів з фонтаном:
- «Роман Безсмертний дуже організована людина в усьому… «Ми маємо справу з третім Президентом, який вчасно не приходить на роботу. Про який порядок можна говорити?»- сказав він в Одесі. Ця фраза шокувала одеситів»…
Та ви шо?! «Обком» теж у шоці.
- «Роман порадив сьогоднішній владі після відставки зайнятися самоосвітою!»…
- «Чоловік косив з 7 ранку! Роман Безсмертний каже, що щасливий і поки косив ні про що не думав. Нарешті, забрала на обід. Сільський простий обід зі своїх продуктів - найсмачніший»…
Нам завжди подобалися ці прості сільські гурмани: один уродженець колгоспу - поціновувач устриць, інший ті устриці сервірує.
- «Не втомлююсь дивуватися чоловікові. Романа «я не прочитаю» ніколи, він вміє вражати. Роман Безсмертний завжди щось читає. Цю книгу побачила в його руках вперше. Цитую розмову»…
- «Отаку фразу зарядив мій інтелігентний чоловік в прямому ефірі! Не очікувала... Але просто і зрозуміло. Роман Безсмертний: «Президенту США Дональду Трампу не впадло зустрічатися з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином? Він іде на цю зустріч заради Великої Америки. А нашому Президенту під час війни впадло зустрітися з Президентом Путіним? Хлопців-заручників треба звільняти і війну припиняти»…
- «Психолог Юрій Котляревський про Безсмертного: «Сегодня мы видим человека, который ничего не украл, но в сегодняшней коррупционный системе - это скорее недостаток, а не достоинство. Ведь на выборах все будет куплено, мы это понимаем»…
Ці «дацзибао» від подружжя політтехнологів нескінчені, мов сходи, на яких вони зараз позують:

«…ЩО ТАКЕ «СВОБОДА СЛОВА», І ЧОМУ ЗА НЕЇ ВБИВАЮТЬ»
«Фейсбук»-подруги Тетяни цю рясну зливу натяків «просекли» відразу: «Якщо людина вміє побудувати красиву щасливу родину, то така людина зуміє побудувати щасливе життя людям Украіни!» - подібні «слогани» майже щодня залишають на fb-сторінці Тетяни вражені цим святом любові заради країни користувачки.
А яка ж «красива щаслива родина» без діточок? – спитає маркетолог. Не хвилюйтеся… спільні діти теж згодилися Тетяні і Романові в їх наполегливій праці саморекламування.

«31 липня, Kyiv: Дівчата навчилися читати і тепер у них питань ще більше. Інколи дуже важко на них відповідати. Але треба! Сьогодні діти намагалися зрозуміти, що таке «свобода слова» і чому за неї вбивають.... Так ми погуляли неподалік нашого будинку»…
Декілька «лайків» і пара коментарів, а як же:
«- Маленькі, а вже дивляться в саму суть.
- Такі пояснення, точніше, спроби, і самому пояснювальникові дають немало інформації для роздумів».

З приводу цієї прогулянки біля пам’ятника загиблим журналістам в останнє повернемось до вже не раз згаданого інтерв’ю газеті «День» від 10 лютого 2001 року. Минуло всього декілька місяців з того часу, як у лісі під Таращею було знайдено понівечене тіло журналіста Георгія Гонгадзе, ще тривала у Києві акція «Україна без Кучми», а тодішній представник Кучми у парламенті Роман Безсмертний базікав – і «не відчував жодного дискомфорту»:
«Спроби влади контролювати ЗМІ - це нормальна позиція влади, вона завжди буде цього прагнути, адже завжди є бажання використовувати цього «цербера», або цю воду, яка чистить «авгієві конюшні», для того, щоб впливати на ситуацію. З іншого боку, я ще не зустрічав кореспондентської аудиторії, де б сиділи люди, старші за мене… для того, щоб логічно викласти інформацію, або, вибачте менi, «пудрити мозги», треба довго вчитися»…
На жаль, у відповідь на ці розлогі «роздуми» не пролунало питання, а саме: «Так звідкіля взятися тим «дорослим» журналістам? Чи то якогось старого «метра» знайшли під Таращею?»…
Георгій Гонгадзе, батько двох доньок-близнят, прожив всього 31 рік.
Роману Безсмертному у лютому 2001 р. було вже 35… «я ще не зустрічав кореспондентської аудиторії, де б сиділи люди, старші за мене»…
Зараз і у Романа теж з’явилися дві дівчинки-близнючки, вони вже навчилися читати і «намагаються зрозуміти»…

На фото Тетяни Мокріді - від того ж самого 31 липня 2018 року – саме їхні ніжки, зрозуміло.
Донькам Георгія Руслановича Гонгадзе у вересні 2000-го це взуття було б завеликим.

Роксолана ЦЬОМ, 19 Августа 2018 11:38