 |
|
|||||
|
|
САМ СОБІ РЕФЕРЕНДУМ З однієї труби витікає, в іншу потрапляє, та найголовніше – не тоне
Певна річ, що від такої звістки львів’яни, переважна більшість яких вже розчарувалась у своєму виборі, неабияк зрадіють. Кращого подарунка від Буняка годі й очікувати. Місто так і не дочекалось жаданого водоводу й вирішення проблеми стабільного водопостачання для мешканців, хоча у місті не забули спроби усунути пана Буняка у минулому році шляхом проведення загальноміського референдуму. В принципі, це й не дивно, адже перед тим ціла Україна не дочекалась від Буняка черги з танкерів у порту «Південний» та заповнення нафтогону «Одеса–Броди». Як тільки завершились гроші з бюджету на будівництво магістралі, Бунякові раптом забажалось в депутати Верховної Ради. Не склалось, бо колишній його шеф по НАК «Нафтогаз України» І. Бакай «чемно» попросив Буняка забиратися геть з території виборчого округу на Рівненщині, бо мав на нього свої види. Тоді Буняк подався на мерські вибори у Львові. Хоча у багатьох львів’ян було негарне передчуття від гасла опонентів «Хочеш митись з баняка? – голосуй за Буняка!», проте його обрали мером. Посада ця, безумовно, означала підвищення соціального статусу Л. Буняка, але про фінансові потоки, подібні тим, що течуть у нафтовій галузі, – годі було мріяти. Що ж то за оборудки, коли десь там ледь вдається завищити розцінки на виконання робіт чи фірмі рідного синочка якийсь будівельний підрядик вихопити? Ще й у депутатів Львівської міської ради час від часу виникають підозри, що суми, які просяться на реалізацію буняковської програми «Вода» є необгрунтовано завищеними. Але не щастить Буняку з трубами, точніше з їх наповненням! Ні води, ні нафти! Однак від них він нікуди діватись не бажає. Подейкують, що Буняк знову повертається до «труби». Чи газової, чи нафтової, чи до обох відразу. Достеменно не відомо. Сам міський голова бачить себе то на місці нинішнього керівника НАК «Нафтогаз України», то на міністерській посаді. Але його там мало хто бачить. Однак, виявляється, найбільше його сватають на ДАТ «Укртранснафта». Сватом є «заклятий приятель» Буняка Станіслав Василенко, голова правління ДАТ «Укртранснафта». В Києві подейкують, що цей пан збирається дременути до Москви на посаду представника, оскільки програш на виборах «голубих», яких він активно підтримував, та пенсійний вік залишають йому небагато шансів на майбутнє. Тож потрібен надійний спадкоємець. Звісно, Буняка до числа надійних Василенко не особливо зараховує, беручи до уваги їх «історично» непрості взаємини. Проте, Бунякові все ще мріється потрапити до Верховної Ради, а 2006 рік – не за горами. А Василенко має мрію не потрапити за грати після свого керування «Укртранснафтою». Буняку потрібен добрий стартовий майданчик, а Василенку – надійний тил, щоб спадкоємець не копирсався в його оборудках з охоронними та страховими фірмами, операторськими договорами, тощо. Тобто, яке їхало, таке й здибало. З оточення пана мера стало відомо, що передноворічна зустріч друзів закінчилась певним спільним планом дій. Ніби-то Василенко переконав Буняка, що про все домовився з впливовими нашоукраїнцями Мартиненком та Третяковим. Мовляв, з ними у мене усе давно схоплено, не раз мали спільні оборудки, вони бізнесмени, вони в мене – «ось тут». Що мав на увазі пан Василенко – невідомо. «Любчику, нащо тобі той НАК, «Укртранснафта» – те, що тобі треба!» – такі або приблизно такі слова лунали на зустрічі. Відомо основну домовленість між двома поважними особами. Буняк не чіпатиме василенківські фірми, які обсіли державне підприємство, а також не чіпатиме реверсу «Одеса–Броди» та не переглядатиме угоди, що їх понапідписував у Москві п.Василенко. Останній зі свого боку гарантує, що замовить у Москві слово за Буняка, якого там не дуже шанують за здирництво з нафтових компаній, що мали свого часу оборудки з ним. Також запевнить, що Буняк зараз вже зовсім інший і з ним «можна мати справу». А ще як допомогти та стане він депутатом, то буде зовсім «наш». Звісно, Буняк не дуже довіряє запевненням Василенка. Бо розуміє, що той втрапив у халепу і зараз буде усе обіцяти. Подейкують, що компетентні органи займаються розслідуванням справи, пов’язаної з підготовкою підрозділів служби безпеки «Укртранснафти» до участі в планованому штабом Януковича придушенні «помаранчевого путчу». Кілька сотень охоронців під командуванням такого собі пана Л. Кострова, котрий очолює охорону С. Василенка, мали прибути з Кременчука до Києва, щоб в час «Ч» по команді зі штабу Януковича розпочати «дії по наведенню порядку у взаємодії з органами влади». Усі ці наміри може й не були б варті такої уваги, якби не масштаб дій та перспектив названих добродіїв. Нехай би вовтузились собі та тузались десь там на колгоспному рівні. Але ж їх наміри свідчать зовсім про інше – про спробу не тільки вижити, але й пустити коріння в новий політичний грунт – в уряді, в державних підприємствах стратегічного значення. Грунт, на якому не місце бур’яну. Якою ж «новою» буде нова влада, якщо одного ментального «совка» пенсійного віку зміняють на іншого, якому вже теж за шістдесят? Львів’яни будуть дуже скептично дивитись на ту центральну владу, де буде багато баняків, для яких неважливо з ким бути, а головне – бути при владі й на грошах. Віктор Ющенко в інтерв’ю «Україні молодій» 5 січня заявив, що не допустить, аби в новому уряді з’явилися будь-які обставини, через які люди могли б нам докоряти. У Львові сподіваються, що так і буде, що час пройдисвітів минув. ДИВ. ТАКОЖ: Львовяне решили обезглавить город Мер Львова: «Ми зробимо цю воду!»
|
|
Міський голова пан Любомир Буняк збирається полишити львів’ян. Він знову повертається до «труби»?
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|