 |
|
|||||
|
|
ДЕРИБАН Курортний капкан
Представники команди Ігоря Коломойського з часом зметикували, що на схилах гір добре ростуть не лише смереки, але й гроші. А Буковель за вдалого для «Привату» розкладу може стати куркою, що несе золоті яйця. Бізнесмени взялися за справу, яка традиційно для діяльності цієї фінансово-промислової групи, перетворилася на скандал. Передісторія цієї «карпатської епопеї» розпочалася у 2003 році, коли у невеличке гірське село Поляниця Яремчанської міськради прийшов «стратегічний інвестор» – фірма «Скорзонера». Структура з поетичною назвою розробила за власні кошти генеральний план розвитку і забудови Поляниці, і вдячні депутати сільради дали згоду на продаж фірмі 19 га земельної ділянки за 402 тис. грн. – суми несерйозної для великого і бізнесу і захмарної для мешканців полонин. Потім, щоправда, стало відомо, що до бюджету самого села надійшло всього 49 тисяч; решту – 353 тисячі – «Скорзонера» сплатила до бюджету облради – як відшкодування за так звані лісовтрати. Ще пізніше виявилося, що «Скорзонера» є структурою, яка входить в орбіту для багатьох одіозного «Привату» і має велетенські амбіції – створити на території від Буковеля до Бистриці гігантський надсучасний рекреаційний курортний комплекс, інвестувати в процес мільярд (ну ніяк не менше) євро і ввійти з усім тим господарством у сотню найкращих зимових курортів планети. Не складно здогадатись, що все це належатиме одній групі, яка стане монополістом в регіоні, захопивши всі доступні для розвитку гірськолижних курортів райони та ще й прихопить частину земель національного карпатського заповіднику. Здавалося б, мешканці полонин мали б бути втішеними привабливою перспективою стати «трошки швейцарцями», однак, навіть ті, хто почав радіти від такого можливого майбутнього, дуже швидко зрозуміли – горян «розводять». Працювати у владних коридорах «Скорзонера», як і будь-який інший «приватівський» підрозділ, вміє, і тому не дивно, що згодом фірмі вдалося отримати сотні гектарів безцінної карпатської землі всього по ціні 2 грн. за кв. м. На цій площі майбутні монстри туристичного бізнесу провели масштабну вирубку лісу в районі будівництва чим спричинили серйозні екологічні збитки для держави. Керуючись традиційним принципом «платять тільки лохи», «Скорзонера» робить спробу уникнути сплати близько 12 млн грн. за лісовтрати. При цьому схема бізнесу побудована так, що обласний бюджет повертає в 30 разів більшу суму податку на додану вартість, аніж компанія сплачує до бюджету. У підсумку виходило, що держава фінансувала (і фінансує) розвиток проекту, але прибуток весь осідає в приватній кишені. Апетит приходить під час їжі, і вже в поточному році «стратегічні інвестори» вирішили «прикупити» ще землі для туристичного комплексу «Буковель». Навчені гірким досвідом хазяйнування приїжджих господарів, депутати Івано-Франківської обласної ради відмовились розглядати питання про виділення земель для ТК «Буковель», і виступили з вимогою оприлюднення остаточного звіту комісії Держкомзему, що вивчає законність попереднього виділення земель цьому туркомплексу, а також сплати вже згаданих мільйонів за лісовтрати. «Стратегічні інвестори» почали шукати важелі впливу на місцевих депутатів і керівництво області... Розтлумачити ситуацію, що склалася зробила спробу депутат Івано-Франківської обласної ради Людимила Дмитрів, яка в інтерв’ю досить розлого і детально розставила деякі «крапки» над «і». «Кожна держава, кожен народ хоче мати високо вартісні інвестиційні проекти, - розпочала з аксіоматичних тверджень пані Дмитрів, - Кожна держава хоче мати добре розвинутий туристичний бізнес, якщо має таку змогу. Але тут питання впирається в декілька моментів. Будь-який бізнес не може бути: А – монопольним. Обов’язково мають бути конкуренти. Обов’язково він (особливо туристичний бізнес) має бути структурований: для людей з середнім, нижче середнього рівнем життя, для дуже багатих. Те, що ми зараз маємо в тій частині нашої області – ми маємо туристичний бізнес для багатих і дуже багатих людей. Б – коли хтось дає землю, продає землю, дає в оренду якесь своє майно, він хоче мати з того вигоду. В ситуації з фірмою “Скорзонера», ми не маємо тої віддачі, яка мала би бути. Ми розуміємо, що кожен бізнесмен десь хоче платити менше. Але у випадку з даною фірмою, ми маємо дуже великі недоплати по платі за землю, ми маємо величезне повернення із держбюджету ПДВ. Я розумію, що можливо, такий закон, так все недосконало, але не може бути так, щоби відшкодування по ПДВ було у, якщо я не помиляюся, 30 разів більше, ніж проплата самого податку. Це нереально і неправильно». Інший аспект проблеми, яку підняла депутатка – екологічний. «Ми маємо екологічний висновок щодо того як впливає робота даної фірми на зовнішнє середовище. Цей вплив вельми і вельми негативний. Якщо ще на 137 га, які плануються (це нам зараз говорять про 137 га. Насправді, тоді коли виступав один з їхніх юристів, він чітко сказав 500 га), а туди вже входить і частина Горган. Це вже йде туди на Зелену, на Бистрицю, а там уже має бути повна монополія на цілий шматок Карпатської землі, який є призначений для того, аби там могла відпочивати людина», - заявила пані Дмитрів. А у завершення привела ще й соціальну складову питання зі «Скорзонерою» та «Буковелем»: «Ми мали проблеми навіть таких елементарних речей, щоб селян пропускали на їхні пасовища. Ми мали велику кількість проблем, щоби селянам були повернуті ті гроші, які належалися їм за землю і щоб це було повернуто селу. Я не розумію, чому фірма увесь час говорить, що на неї тиснуть силові структури. Ніякі силові структури на неї не тиснуть. Ми – рядові громадяни, але вивчаючи це питання, я вважаю, що на разі робити такі ризиковані кроки і віддавати стільки землі в одні руки просто нереально, неможливо і надзвичайно небезпечно». От так і виявляється, що майже детективна історія із створенням мега-туркомплексу, насправді є традиційним українським клопотом. Кмітливі бізнесмени приїздять у мальовничу провінцію, використовуючи досвід торгівлі колонізаторів з тубільцями, купують за «скляне намисто», починають «нагинати» природу «під себе», а коли місцеві мешканці роблять спробу повернути ситуацію у правове русло, підприємці з наполеонівськими планами і амбіціями кричать «Пробі! Караул!». До речі, доба перебування у ТК «Буковель» зараз становить біля 100 євро, принаймні щодо ціни відпочинку «стратегічні інвестори» своєї мети – потрапити до когорти кращих рекреаційних зон світу – досягли. Ну а проблеми місцевих мешканців, традиційно, є проблемами місцевих мешканців.
|
|
Фінансово-промислова група «Приват» стала беззаперечним вітчизняним лідером у номінації «найефективніший виробник скандалів у післяреволюційній Україні». Шлейф конфліктів супроводжує діяльність ФПГ по всій державі. Здавалося, лише Карпати забуті не лише, як писав класик, Богом і людьми, але й суперпрагматичними «приватними» підприємцями. Виявилось – ні.
|
Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку 
|
|