В ці години, поки світова спільнота намагається зупинити агресорів, у грузинських містах і селах гинуть десятки і сотні мирних мешканців - жінок, дітей, старих. Грузинський народ платить найвищу ціну за свою свободу, за цілісність своєї країни, за право бути господарем на своїй землі.

Ми свідомі того, що наступним об’єктом для московських окупантів буде Україна. Кремлівська кліка не зупиниться ні перед чим, щоби не допустити вступу Грузії та України до НАТО, їх приєднання до цивілізованого світу.

Висловлюємо рішучий протест військовому агресору. Вважаємо, що ніякі надумані приводи не можуть бути причиною вбивства мирних мешканців, порушення кордонів суверенної держави. Нагадуємо, що в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року „Визначення агресії” чітко зазначено: „Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії”. Наголошуємо, що в 1938 році нацистська Німеччина мотивувала захоплення Судетської області, яка належала Чехословаччині, захистом інтересів німецького населення.

Вимагаємо:

Від Російської Федерації - негайно вивести із території Грузії усі війська, у тому числі так звані „миротворчі та придані їм формування”, перестати підтримувати сепаратистські сили у Грузії, у тому числі - уряди самопроголошених Південноосетинської та Абхазької республік.

Від світової спільноти - вжити усіх необхідних заходів для зупинки російського агресора, відновлення у Грузії миру та юрисдикції законної влади на усій території республіки, негайна заміна так званих „російських миротворців” на миротворчий контингент ООН та НАТО.

Від Української влади - надання братній Грузії повномасштабної гуманітарної та, за необхідністю, військової допомоги, не допустити повернення кораблів російського Чорноморського флоту, які взяли участь в агресії супроти Грузії, на українську територію, зробити усе необхідне для якнайшвидшого приєднання Грузії та України до Плану дій щодо набуття членства в НАТО.