17 декабря


17:02

Турчинов прокоментував маячню російського міністра Лаврова «зрозумілою росіянам мовою», вибачився…

15:31

Кремль і РПЦ (вУ) на Об’єднавчий собор українського православ’я відреагували звичною «новомовою»: об’єднання церков – це «розкол»

15:02

«Шахтар» і «Динамо» дізналися своїх наступних суперників у Лізі Європи

14:21

Кандидата у президенти Гриценка вирішили підтримати Томенко і Катеринчук

13:43

Парафіяни Свято-Преображенського собору Вінниці перейшли до УПЦ

13:09

У Харкові «зняли з трапу» одного з замовників вбивства «Сармата»

11:50

«Товариш Онуфрій»: очільник РПЦвУ втратив свій звичний титул

11:21

МЗС РФ сплюндрував мрію прихильників «визнання» ОРДЛО в особливо збоченій формі

08:57

Доба ООС: поранено двох українських військових, знищено 8 окупантів

16 декабря


19:00

Порошенко стверджує, що особисто попередив Новинського, який збирався влаштувати провокації біля Києво-Печерської Лаври

17:27

Михайлівський Золотоверхий визначено кафедральним собором Православної церкви України

17:16

Порошенко вважає Медведчука представником Путіна: «Ми всі все розуміємо»

13:04

Прикордонники намагаються подолати «тютюнову залежність» ЄС від української контрабанди (фото)

10:52

«Єдиним фронтом проти агресії Кремля»: США вітають рішення ЄС щодо підтримки України

08:36

Доба ООС: загинув один український військовий, ще одного поранено

15 декабря


23:59

«Разом до єдності»: Українська греко-католицька церква готова до співпраці з новою Православною церквою України

23:22

Вселенський патріарх запросив митрополита Епіфанія до Фанару - співслужити літургію і отримати Томос

20:45

Завтра відбудеться прес-конференція Порошенка

20:32

Тимошенко за створення єдиної Української православної церкви подякувала виключно Філаретові

18:42

Ахметівська частина «Опоблоку» на своєму з’їзді оголосила: «розколу немає», а Вілкул-молодший піде у президенти

17:38

Предстоятеля Української православної церкви обрано

16:06

На Житомирщині розбився Су-27: льотчик загинув

14:33

У Софії Київській триває Об’єднавчий собор (фото)

09:55

Віряни в очікуванні Об’єднавчого собору збираються на Софійській площі столиці

09:35

Закон про держбюджет-2019 надруковано у «Голосі України»

09:11

Вибух будинку у Фастові: знайдено двох загиблих

08:51

Доба ООС: поранено одного українського військового

14 декабря


20:54

Версія вибуху газу в житловому будинку у Фастові не підтверджується

20:35

Печерський суд зауважив з приводу скасування арешту коштів низки фірм: гроші не пахнуть Януковичем

19:24

Лукашенко образився, що його відверта маячня нікого в Україні не вразила

СТОРІНКИ СУЧАСНОСТІ

«Путін погрожував розчавити українське військо і хотів відтягти припинення вогню ще на три тижні…»

Про те, як узгоджували та підписували «мінські угоди» у лютому 2015 року, згадує в новій книжці «Уроки влади» колишній президент Франції Франсуа Олланд.


Франсуа Олланд — перший із «нормандської четвірки», хто відійшов від влади та набув таким чином цілковитої свободи розповідати все, що вважає за потрібне: знову балотуватися на керівника держави він не буде. Для українців президентські спогади особливо цікаві кількома сторінками, де йдеться про переговори в Мінську, що завершилися підписанням відповідних угод.

Нагадаємо, в ті години, коли йшли перемови у Мінську, українські солдати біля міста Дебальцево вели бої з «сепарами», російськими «їхтамнетами», у тому числі – з бурятськими «трактористами» на танках…

Уривки з книжки Олланда наводить Тиждень:

«Як не згадати ту довгу ніч із 11 на 12 лютого 2015 року, що минула у великій бездушній залі Палацу Незалежності в Мінську, у Білорусі? — пише колишній президент Франції. — Це було в самий розпал кризи, яку переживала Україна після відсторонення від влади проросійського президента Віктора Януковича через його відмову підписати договір про асоціацію з ЄС».

«Наміри Путіна були цілком очевидними, — згадує Олланд. — Він хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони та максимально послабити проєвропейську владу в Києві. Після провалу режиму припинення вогню, бої між українським військом та парамілітарними сепаратистськими загонами зайнялися з новою силою». Західні переговірники сподівалися «припинити стрілянину та знайти компроміс, який зберіг би територіальну цілісність України». Але, розповідає Олланд, конференція на першому поверсі тривала нескінченно й була безрезультатною: це відповідало цілям російської сторони.

«Я швидко зрозумів, що Путін хоче виграти час і відтермінувати припинення вогню на якомога пізніший час, щоб дати змогу сепаратистам оточити українську армію та завоювати додаткові позиції, — пише Франсуа Олланд. — Разом із Анґелою Меркель ми пропонуємо відновити переговори у вужчому форматі, відмовитися від вечері та якнайшвидше взятися до роботи».

Колишній французький лідер помітив, що канцлерка Німеччини не боїться Путіна: «Вона його добре й дуже давно знає та вміє з ним говорити». Путін натомість, згідно зі спостережень Олланда, ніколи не втрачає нагоди настрашити Меркель, «змішуючи погрози, компліменти та спогади». У Сочі, наприклад, він наполіг, аби на зустрічі були присутні... його собаки, знаючи, що Меркель не любить цих тварин. «Вона неймовірно терпляча, звична до тривалих переговорів, а також, — це здається неймовірним, — майже не потребує сну», — ділиться думками колишній президент Франції.

Відмова від вечері стала для Олланда «неприємною, але необхідною жертвою». Переговірників посадовили за «незручний низький круглий стіл» і нагодували «жахливими бутербродами». Першу чернетку майбутньої мінської угоди, згідно зі спогадами, писала Меркель. «Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди, — розповідає Франсуа Олланд. — Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна. Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на Сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки».

«Порошенко невідступно боронив суверенітет своєї країни, тоді як Путін домагався автономії для повсталих провінцій і хотів відтягти припинення вогню ще на три тижні. Він був настільки негнучким, що заперечував свій прямий зв’язок із ватажками сепаратистів, казав, ніби не може за них вирішувати, вимагав, щоб із ними проконсультувалися», — читаємо в спогадах.

Примітно, що Фрасуа Олланд, не вагаючись, визначає винних у падінні літака МН-17. «За кілька місяців до переговорів, — пише він, — у липні 2014-го, ракета, випущена проросійськими бойовиками, ненавмисне збила в районі Донецька літак Malaysia Airlines, позбавивши життя 298 пасажирів, із яких 80 були дітьми».

Переповідаючи перебіг переговорів, колишній французький лідер наголошує, що просувалися вони дуже повільно, із купою заперечень, які було непросто узгоджувати. «О сьомій ранку після безсонної ночі Путін і далі чіплявся за те, щоб перенести припинення вогню на пізніше, — згадує Олланд. — Щоб домогтися результату, ми аргументували антиросійськими санкціями, що вже проголошені. Він вдавав, ніби не розуміє або не чує, про що ми. Врешті узгодили, що припинення вогню настане через чотири дні, затим — відведення важкої зброї та обмін полоненими. Автономію провінцій відхилено. Аж раптом Путін заявив, що треба проконсультуватися з ватажками сепаратистів. Їхні емісари теж у Мінську. Де саме? У якомусь готелі чи в сусідньому з нами кабінеті? Принаймні ми їх так і не побачили».

Володар Кремля пішов, а Меркель, Олланд та Порошенко трохи задрімали в кріслах. О дев’ятій ранку стає відомо, що сепаратистам угода не підходить. Меркель та Олланд мусять поспішати, бо час повертатися до Брюсселя. «Цього разу нам терпець урвався, — зізнається французький лідер. — Навіть не йдеться, щоб згодитися на поразку. Ми наполягаємо на негайному побаченні з російським президентом і дізнаємося, що, поки ми намагалися, як могли, поспати в переговірній залі, він влаштувався у великому кабінеті з ліжком, яке навіть видавалося комфортабельним... Він відпочив за ці дві години й мав свіжіший вигляд, ніж ми...».

«Анґела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію, — розповідає Олланд. — Той завагався та все шукав, як виграти час... Його мета — максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил. Путін виходить подзвонити. Через кілька хвилин він повертається та повідомляє, що сепаратисти — ті самі, про яких він казав уранці, мовляв, їх не знає, — згідні».

Олланд зазначає, що війну Росії з Україною часто визначають причиною нової холодної війни між Росією та Заходом. «Це не зовсім так, — вважає колишній керівник держави. — Звичайно, Путін намагається відновити свою зону впливу на територіях колишньої радянської імперії. Але більше не йдеться про протистояння між радикально протилежними суспільними системами. Мова про боротьбу національних інтересів. Глава РФ воліє бачити довкола своєї держави крижану смугу підкорених земель. Його тактика полягає в заохоченні до сутичок його друзів із його ворогами, щоб потім заморозити ці конфлікти. Сіра зона вже сформувалася на кордонах з Україною, Грузією, Молдовою, Азербайджаном. Ці країни незалежні, але послаблені».

Франсуа Олланд не зрадив прохолодному, дистанційному ставленню до Путіна, що він демонстрував із перших днів перебування в Єлисейському палаці. На відміну від багатьох інших французьких президентів, він зберіг цю критичність до завершення мандату. Саме Олланд відмовився поставити Росії «Містралі», попри підписану його попередником угоду та виплачений аванс. Відійшовши від великої політики, він робить висновок: «Компроміси, що їх ухвалюють під гарячу руку, необхідні, але вони не вирішують суті проблеми: крихкий мир встановлюється, нав’язані росіянами реалії стають нормою. Війну вдається вповільнити, але домінування вкорінюється. Путін залякує, щоб зручніше вести переговори. Він не завойовує, а відкушує території, ковток за ковтком»


"ОБКОМ"

Версия для печати  Версия для печати

30 Августа 2018 20:05


 

 

Діяльність якого органу найбільш викликає у Вас довіру?

Національна поліція (15)

Генеральна прокуратура (7)

Національне антикорупційне бюро (98)

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (4)

Служба безпеки України (50)

Головна військова прокуратура (7)

Жодна структура з цього переліку довіри не заслуговує (345)

Введите, пожалуйста, цифры с рисунка: